«Після інтернату було важко, тому я вдячний за надану підтримку. Нарешті я віднайшов свій шлях у житті, дякуючи Богові та «Мій Дім»», – Євгеній Григорьєв, сирота, випускник інтернату.
Для кожної дитини, яка все своє життя прожила в інтернатному закладі, соціалізуватися в доросле самостійне життя буває дуже складно. Саме з цією проблемою до нас у «Центр соціальної інтеграції для випускників інтернатів» потрапив Євгеній. Він мав проблеми з мовленням, тому завжди соромився розмовляти і майже не спілкувався з оточенням. До нього було дуже складно знайти підхід. Євгеній часто замикався в собі і не сприймав нову буденність. Він важко переживав своє переміщення зі зрозумілого для нього інтернату та тамтешніх правил, до дорослого самостійного життя в соціумі.
У перший рік свого перебування в Центрі, Євгеній навіть відмовився від святкування свого Дня народження. Ситуація змінилася вже наступного року: Євгеній сам купив солодощів та запросив друзів. Спілкування з рідними було дуже обмежене. Іноді до нього дзвонили брати та сестра.
Після закінчення училища, хлопець пішов працювати. Він завжди старався допомагати іншим. На початку повномасштабного вторгнення жив та працював у Києві, в новому супермаркеті. Всього за місяць він зміг вирости у своїй кар’єрі від вантажника до консультанта. Але після прямого попадання російської ракети в приміщення супермаркету, його закрили та працівники втратили робочі місця. Євгеній переїхав до Львова і жив там пів року. Згодом він виїхав до Польщі та знову опинився сам на сам зі своєю бідою і не міг розраховувати на чиюсь допомогу. Весь цей час він спілкувався лише з Богом.
Дякуючи Всевишньому, Євгеній влаштувався на роботу, проживає в хостелі для працівників. Зараз дуже задоволений собою, спілкується з напарниками. В кінці вересня планує відсвяткувати свій День народження з колегами по роботі і пригостити їх смачним тортом. Кожної неділі відвідує церкву та планує прийняти водне хрещення.